Яблунська сільська рада (Червоноармійський район)
| Яблунська сільська рада | |||
|---|---|---|---|
|
| |||
| Основні дані | |||
| Країна |  СРСР— УРСР
| ||
| Область | Волинська округа Київська область Житомирська область | ||
| Район | Червоноармійський район Соколовський район Новоград-Волинський район Новоград-Волинська міська рада | ||
| Адм. центр | с. Яблонне | ||
| Утворена | 1923 року | ||
| Ліквідована | 11 серпня 1954 року | ||
| Склад | |||
| Кількість членів | |||
| Голова ради | |||
| Територія та населення | |||
| Населення | 663 (1931) | ||
| Населені пункти | 2 | ||
| Контактні дані | |||
| Адреса | с. Яблонне, Червоноармійський р-н, Житомирська обл., Українська РСР | ||
| |||
Яблунська сільська рада — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Червоноармійському (Пулинському), Соколовському, Новоград-Волинському районах і Новоград-Волинській міській раді Волинської округи, Київської та Житомирської областей Української РСР з адміністративним центром у селі Яблонне.
Населені пункти[ред. | ред. код]
Сільській раді на час ліквідації були підпорядковані населені пункти:
- с. Стара Рудня;
- с. Яблонне.
Населення[ред. | ред. код]
Кількість населення ради станом на 1923 рік становила 1 221 особу, кількість дворів — 214[1].
Кількість населення сільської ради станом на 1924 рік становила 1 284 особи, дворів — 198[2].
У 1926 році чисельність населення сільської ради становила 615 осіб[3].
Кількість населення ради станом на 1931 рік становила 663 особи[4].
Історія та адміністративний устрій[ред. | ред. код]
Створена 1923 року в складі сільця Стара Рудня та колоній Весела Діброва, Мирне Курненської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. 18 лютого 1923 року, відповідно до рішення Волинської ГАТК (протокол № 1 «Про об'єднання населених пунктів у сільради, зміну складу і центрів сільрад»), підпорядковано урочище Кривці Недбаївської сільської ради Курненської волості. 7 березня 1923 року включена до складу новоутвореного Пулинського району Житомирської (згодом — Волинська) округи. 27 жовтня 1926 року с. Стара Рудня, колонії Весела Діброва та Мирне виділено в Мирненську німецьку національну сільську раду Пулинського (згодом — Червоноармійський) району. 6 лютого 1928 року с. Стара Рудня повернуте до складу Яблунської сільської ради. 20 червня 1930 року передана до складу Соколовського району Волинської округи. 15 вересня 1930 року, відповідно до постанови ВУЦВК та РНК УСРР «Про ліквідацію округ та перехід на двоступеневу систему управління», сільську раду включено до складу Новоград-Волинського району Української СРР. 1 червня 1935 року, відповідно до постанови Президії ЦВК Української СРР «Про порядок організації органів радянської влади в новоутворених округах», передана до складу Новоград-Волинської міської ради Київської області. 17 жовтня 1935 року сільську раду передано до складу Червоноармійського району Київської області. На 1 жовтня 1941 року ур. Кривці не перебувало на обліку населених пунктів[5].
Станом на 1 вересня 1946 року сільська рада входила до складу Червоноармійського району Житомирської області, на обліку в раді перебували с. Яблунне та х. Стара Рудня[6].
Ліквідована 11 серпня 1954 року, відповідно до указу Президії Верховної ради Української РСР «Про укрупнення сільських рад по Житомирській області», територію та населені пункти ради приєднано до складу Теньківської сільської ради Червоноармійського району Житомирської області[5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF) (рос.) (вид. Издание Волынского Губернского Отдела Управления). Житомир: Волынская губернская административно-территориальная комиссия. 1923. с. 144. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 19 травня 2024.
- ↑ Національні меншості на Україні (реєстр селищ) (PDF). Харків: Центральне статистичне управління УСРР. 1925. с. 11. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2021. Процитовано 19 травня 2024.
- ↑ Калакура О. (2007). Поляки в етнополітичних процесах на землях України у XX столітті. Київ: «Знання України». с. 502. ISBN 978-966-02-4426-9. Процитовано 1 червня 2024.
- ↑ Панчук М., Ковальчук О., Чирко Б. Національні меншини в Україні, 1920-1930 роки: Історико-картографічний атлас. Інститут історії України НАН України. Київ: Інститут національних відносин і політології НАН України, 1995. с. 60. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 19 травня 2024.
- ↑ а б Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. (2007). Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795-2006: Довідник (PDF) (вид. Житомирська обласна державна адміністрація; Державний архів Житомирської області). Житомир: Вид-во «Волинь». с. 186, 327, 456, 513, 533, 539, 551. ISBN 966-690-090-4. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 19 травня 2024.
- ↑ Попівський М. (1947). Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ: на 1 вересня 1946 року. Вид. перше (вид. Інформаційно-статистичний відділ при Секретаріаті Президії Верховної ради Української РСР). Київ: Українське вид-во політичної літератури. с. 187. Процитовано 19 травня 2024.